- розгубитися
- [розгуби/тиес'а]
-бл'у/с'а, роузгу/биес':а, роузгу/биец':а, роузгу/бл'ац':а; нак. -би/с'а, -б'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розгубитися
Смотреть что такое "розгубитися" в других словарях:
розгубитися — див. розгублюватися … Український тлумачний словник
розгубитися — розгублюватися (утратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), спантеличитися; оторопіти, сторопіти, отетеріти, обараніти Пор. збентежитися, соромитися … Словник синонімів української мови
розгубитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звомпити — плю, пиш; мн. зво/мплять; док., діал. Втратити самовладання; розгубитися … Український тлумачний словник
здригатися — і рідко іздрига/тися, а/юся, а/єшся і рідше здри/гуватися, уюся, уєшся, недок., здригну/тися і рідко іздригну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Роблячи мимовільні судорожні рухи, тремтіти, трястися (від холоду, жаху і т. ін.). || Відчувати внутрішнє… … Український тлумачний словник
обараніти — і/ю, і/єш, док., розм., рідко. Стати безтямним; дуже розгубитися … Український тлумачний словник
отетеріти — ію, ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо … Український тлумачний словник
оторопіти — і/ю, і/єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти … Український тлумачний словник
порозгублюватися — юється, юємося, юєтеся, док. 1) Загубитися, пропасти (про все чи багато чого небудь). 2) Стати втраченим для кого небудь, зникнути, запропаститися кудись (про всіх чи багатьох). 3) Розгубитися, втратити холоднокровність, рішучість від хвилювання … Український тлумачний словник
потетеріти — і/ємо, і/єте, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо; отетеріти (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
